Платникам єдиного податку першої та другої груп
ГУ ДПС у Вінницькій області нагадує, що згідно з п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року. Ставка податку для другої групи встановлена у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Рішення про встановлення ставок приймається органами місцевого самоврядування (далі - ОМС) для ФОП, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку – не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму; 2) для другої групи платників єдиного податку – не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати. Звертаємо увагу, що Законом України від 02 грудня 2021 року № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 01 січня 2022 року встановлено місячні розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2481 грн та мінімальної заробітної плати – 6500 гривень. Враховуючи вищезазначене, максимальний місячний розмір єдиного податку у 2022 році для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи становить 248,10 грн, для ФОП – платників єдиного податку другої групи – 1300,0 гривень.
Увага! Рішеннями ОМС на 2022 рік встановлено такі розміри ставок єдиного податку для ФОП на території:
- Крижопільської селищної ради - для платників ІІ групи - 12 %, або 780 грн; - Городківської сільської ради - для платників ІІ групи - 18 %, або 1170 грн;
- Піщанської селищної ради - для платників ІІ групи - 15 %, або 975 грн; - Студенянської сільської ради - для платників ІІ групи - 16 %, або 1040 грн;
- Томашпільської селищної ради - для платників ІІ групи - 18 %, або 1170 грн; - Вапнярської селищної ради - для платників ІІ групи - 15 %, або 975 грн;
для платників І групи - 10 %, або 248,10 грн; для платників ІІ групи, які здійснюють діяльність на територіях різних ОМС одночасно - 20 %, або 1300 грн.
Про деклараційну кампанію - 2021
ГУ ДПС у Вінницькій області звертає увагу платників, що з початку 2022 року стартує кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2021 року. Обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи виключно: - від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; - виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ; - від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розділу IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ; - у вигляді об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ. Увага! За вибором платника податків декларація подається за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою; поштою або засобами електронного зв’язку.
Для кого РРО/ПРРО стало обов'язковим з 1 січня 2022 року?
З 1 січня 2022 року значно розширюється коло суб'єктів господарювання (фізичних осіб підприємців), які мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі - ПРРО). Саме 1 січня 2022 року закінчився перехідний період (пункту 61 підрозділу 10 Розділу ХХ “Перехідні положення “Податкового кодексу України) і застосування РРО та або ПРРО платниками єдиного податку другої-четвертої груп стане обов'язковим. Відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями, далі - Закон № 265/95-ВР) застосування РРО та/або ПРРО є обов`язковим для тих суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу. При цьому, відповідно до вимог пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України РРО та/або ПРРО не будуть застосовувати платники єдиного податку першої групи. До першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року. Внесеними змінами до постанови КМУ від 23 серпня 2000 року № 1336 встановлено, що з 1 січня 2022 року при продажу товарів (крім підакцизних) на території села ФОП дозволено не використовувати РРО/ПРРО (за умови використання РК та КОРО) якщо: - річний обсяг розрахункових операцій не перевищує 167 МЗП (у 2022 році - 1,09 млн грн) на один структурний (відокремлений) підрозділ; - така торгівля не здійснюватиметься в одному торговельному об’єкті, де також продаються підакцизні товари; - такими ФОП не здійснюється дистанційна торгівля, в тому числі через мережу Інтернет; - сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад не прийнято рішення про обов’язкове застосування РРО/ПРРО на території відповідних громад. Водночас скасовано можливість не використовувати РК та КОРО при наданні послуг хімчистки, страхування та наданні туристичних та екскурсійних послуг. Відповідно п.12 ст.3 Закону № 265/95ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: Вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті). Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння). Крім того, з 01 січня 2022 року санкції, визначені пунктом статті 17 Закону 265/95-ВР, а саме у разі проведення розрахункових операцій з використанням РРО, ПРРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання, застосовуються у таких розмірах: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Громадяни вже можуть подавати декларацію про отримані доходи за 2021 рік
Крижопільська ДПІ ГУ ДПС у Вінницькій області повідомляє, що з початку 2022 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних у 2021 році. Зверніть увагу, що річну податкову декларацію про доходи за минулий рік зобов’язані заповнити і подати до 1 травня 2022 року громадяни та самозайняті особи, котрі отримали доходи, з яких торік не сплачено податок на доходи фізичних осіб. Нагадуємо, що згідно з вимогами Податкового кодексу України обов’язковому декларуванню підлягають: - доходи, з яких при нарахуванні або виплаті ПДФО не утримувався; - доходи від особи, яка не є податковим агентом (в тому числі від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу власного майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо); - спадок від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення та подарунки від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення; - додаткове благо, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року; - доходи від продажу інвестиційних активів; - іноземні доходи. В зазначених випадках громадяни, зобов’язані подавати податкові декларації про майновий стан і доходи. Проте є випадки, коли особи можуть подати декларацію добровільно, аби скористатися правом на податкову знижку. Так громадяни можуть повернути собі частину сплаченого податку на доходи фізичних із заробітної плати минулого податкового року. Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено положеннями статті 166 Податкового кодексу. Зокрема, якщо громадяни сплачували протягом року: - за навчання закладам освіти за себе або членів сім’ї першого ступеня споріднення; - проценти за іпотечним житловим кредитом; - суму страхових внесків, премій та пенсійних внесків страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, установі банку за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський депозитний рахунок, на пенсійні вклади за себе або членів своєї сім’ї; - на будівництво (придбання) доступного житла; - оплату вартості державних послуг, пов’язаних з всиновленням дитини; - переобладнання транспортного засобу; - допоміжні репродуктивні технології. Правом на податкову знижку можна скористатися упродовж усього 2021 року. Отож, громадянам, які отримували у 2021 році доходи, з яких не сплачено податки, варто вже зараз спланувати своєчасне подання декларації. Рекомендуємо прозвітувати про доходи дистанційно через Електронний кабінет (https://cabinet.tax.gov.ua/ ), попередньо отримавши кваліфікований електронний підпис.
Зміни до форми Декларації з податку на прибуток підприємств
Головне управління ДПС у Вінницькій області звертає увагу, що з 17 грудня 2021 року набрали чинності зміни, внесені до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) в частині подання аудиторського звіту та декларування значних інвестицій. Так, для платників податку, які застосовують передбачені п. 55 підрозд. 4 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особливості оподаткування прибутку підприємства – інвестора із значними інвестиціями при виконанні спеціального інвестиційного договору (діють до 2035 року): рядок 10 «Особливі відмітки» заголовної частини Декларації доповнено позицією «інвестора із значними інвестиціями». Декларацію після рядка 03 РІ доповнено новими рядками за кодами 03.1 та 03.2, які призначені для відображення коригувань по контрольованих операціях, та враховуються при обрахунку об’єкта оподаткування (рядок 04 Декларації); у Додатку BП до рядків 26 – 29, 31 – 33, 35 Декларації після рядка 03 РІ додано рядки за кодами 03.1 та 03.2, які призначені для відображення коригувань по контрольованих операціях, та враховуються при обрахунку об’єкта оподаткування (рядок 04 Декларації). Водночас, для платників податку на прибуток, які зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом: частину Декларації «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності» доповнено спеціальною позначкою про обов'язок оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом. Передбачені також і технічні зміни та правки, пов'язані з оновленням форми декларації: змінено абревіатуру національних стандартів бухгалтерського обліку на НП(С)БО замість П(С)БО; у виносці " 2" додатка ПП до Декларації слово «фіскальною» змінено на слово «податковою». Довідково: зазначені зміни затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17 листопада 2021 року № 601 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Державної податкової адміністрації України», який набрав чинності з 17 грудня 2021 року. Крім цього, визнано такими, що втратили чинність, накази Державної податкової адміністрації України: від 29 січня 2003 року № 42 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання»; від 04 лютого 2003 року № 54 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток банку та порядку її складання».
