ГОРОДКІВСЬКА СІЛЬСЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА
Вінницька область, Тульчинський район
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Щодо змін до нормативно-правових актів з питань застосування РРО/ПРРО

Дата: 20.12.2021 15:27
Кількість переглядів: 751

Наказ Міністерства фінансів України від 26.07.2021 № 427 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з питання застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій», який Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 вересня 2021 р. за № 1171/36793, набере чинності 17.09.2021 року, в момент офіційної публікації. Наказом затверджено зміни до нормативно-правових актів, що регламентують процедури реєстрації, опломбування, застосування, обліку реєстраторів розрахункових операцій та центрів сервісного обслуговування в ДПС.  Коротко про деякі зміни: 1. У Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженому наказом Міністерства фінансів України, від 14 червня 2016 року № 547, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 року за № 918/29048, оновлено перелік обставин, що передбачають проведення операцій «службова видача» та «службове внесення», які не є фіскальними, на РРО, а саме: - внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків, якщо такі внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій; - реєстрація суми готівки, яка зберігається у місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту (службове внесення); - реєстрація суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів (службова видача). Зазначені операції уніфіковані та застосовуються тотожно як користувачами «традиційних» РРО, так і програмних. Також уточнено строки зберігання та обов’язок платника надати до перевірки, під час її проведення актів «Про видачу коштів» та «Скасування помилково проведених через РРО сум розрахунків», а саме: «Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки». 2. У Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 23 червня 2020 року № 317, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 7 липня 2020 року за № 635/34918, конкретизовано вимоги до статусу пристрою після встановлення на нього безкоштовного або іншого програмного рішення для програмного РРО, а саме: «Після встановлення безкоштовного або іншого програмного рішення для ПРРО на відповідний пристрій, що належить суб'єкту господарювання на праві власності, володіння, користування, такий ПРРО підлягає реєстрації згідно з цим Порядком».

На яку адресу контролюючий орган після подання одноразової декларації направить декларанту запит про надання пояснень або підтверджуючих документів?

ГУ ДПС у Вінницькій області відповідає, що запит про надання декларантом пояснень або підтверджуючих документів направляється контролюючим органом за адресою, яка зазначена таким декларантом у поданій одноразовій добровільній декларації. Разом із цим, інформація про направлення зазначеного запиту буде відображатися також у електронному кабінеті декларанта. Нагадаємо, що подання одноразової добровільної декларації передбачено Законом України від 15 червня 2021 року № 1539-IX, яким розділ ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено спеціальним  підрозділом 9.4. Відповідно до пп. 6.1 п. 6 підрозділу 9.4 розділу ХХ ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація – це декларація, в якій відображаються, зокрема відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації (прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або у визначених Кодексом випадках - серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України). Окрім того Формою одноразової (спеціальної) добровільної декларації передбачено зазначення декларантом своєї податкової адреси (місця проживання).

Застосування РРО/ППРО при торгівлі на ринку

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій. Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів, у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, зокрема, для роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу) – 500 тис. грн. на один суб’єкт господарювання. У разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів суб’єкт господарювання зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО та/або ПРРО, та проводити розрахунки із застосовуванням РРО або ПРРО.

Обмеження в застосуванні податкової знижки

ГУ ДПС у Вінницькій області нагадує платникам податків, що податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті. Крім того, загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу. Увага! Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься. Всі зазначені обмеження встановлені Податковим кодексом України.

 

Коли дозволено не створювати ( друкувати) Z-звіт?

ГУ ДПС у Вінницькій області нагадує платникам податків, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій. Звертаємо увагу, що розрахункова операція це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. При цьому операції «службове внесення» та «службова видача» не є розрахунковими операціями в розумінні Закону №265. Враховуючи вищевикладене, якщо протягом дня розрахункові операції не проводились взагалі ( при цьому допускається здійснення через РРО та/або ПРРО операції «службове внесення» та «службова видача»), то друкування (створення) Z-звіту в кінці робочого дня не є обов’язковим.

Пільги зі сплати земельного податку для громадян

ГУ ДПС у Вінницькій області нагадує, що для отримання пільги зі сплати земельного податку громадянам, які мають підстави для отримання пільг, необхідно подати в ДПІ за місцем знаходження земельної ділянки заяву довільної форми про застосування пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу. Такими документами, зокрема, можуть бути посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років), посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1-3 категорія), договір оренди землі, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства (для тих громадян, які надають в оренду паї платнику єдиного податку четвертої групи).   

Щодо зазначення в розрахунковому документі коду УКТ ЗЕД при продажу пива на розлив

Державна податкова служба України у зв’язку з надходженням численних звернень щодо зазначення в розрахунковому документі (чеку РРО/ПРРО) коду УКТ ЗЕД при продажу пива на розлив кінцевим споживачам місткістю менше 10 л (0,5; 0,3 тощо) та у разі придбання пива за кодом УКТ ЗЕД –2203001000 (місткістю більше 10 л) повідомляє. Пунктом 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості. Відповідно до п. 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів, електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350, фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити такий обов’язковий реквізит як код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, що зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством. Код товарної підкатегорії підакцизного товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається постачальником товару у документах, що свідчать про надходження товару. Отже, при проведенні роздрібної торгівлі пивом на розлив у фіскальному касовому чеку має, зокрема, зазначатися найменування пива, його ціна за одиницю виміру та кількість, а також код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, який зазначено у накладній постачальника такого товару. Слід зазначити, що відповідно до групи 22 Алкогольні і безалкогольні напої та оцет розділу IV Закону України від 04 червня 2020 року № 674-ІХ «Про митний тариф України» пиво із солоду (солодове) у посудинах місткістю 10 л або менше і у посудинах місткістю більше як 10 л мають різні коди. Водночас, при роздрібному продажу пива на розлив, наприклад, 0,3 чи 0,5 л, яке розфасоване виробником у посудинах більше як 10 л (30 л або 50 л), у фіскальному касовому чеку РРО необхідно зазначати код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, який зазначено у супровідних документах виробника (постачальника), що свідчить про походження такого товару і є підставою для його обліку.

Відповідальність за порушення використання РРО

ГУ ДПС у Вінницькій області нагадує, що проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регламентується нормами Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Вказаним документом передбачено відповідальність. Зокрема: - накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції - від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;       - накладення штрафу на посадових осіб – від п’яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в залежності від повторності вчинення адміністративного правопорушення. За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Відрахування до держбюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями

Головне управління ДПС у Вінницькій області інформує, що у зв’язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 718 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями» (далі — Постанова №718) Державна податкова служба України листом від 27.10.2021 року за №24057/7/99-00-21-02-01-07 повідомила, що пунктом 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138, передбачено, що частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління за результатами фінансово - господарської діяльності починаючи з 01 січня 2020 року у розмірі 80 відсотків. Положеннями Постанови № 718, яка набрала чинності з 20 липня 2021 року (термін дії до 31 грудня 2024 року), передбачено зменшення з 80 до 50 відсотків базового нормативу відрахування частини чистого прибутку (доходу) до державного бюджету для державних лісогосподарських, лісозахисних, інших підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів за умови спрямування ними 30 відсотків чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності на придбання необоротних активів, необхідних для здійснення заходів з охорони, захисту, використання та  відтворення  лісів.  Крім  того,  використання  30  відсотків чистого прибутку (доходу) підлягає щорічному державному фінансовому аудиту. Враховуючи наведене державні лісогосподарські, лісозахисні, інші підприємства, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів, можуть відраховувати частину чистого прибутку (доходу) у розмірі 50 відсотків, починаючи з підсумків фінансово-господарської діяльності за III квартал 2021 року за умови спрямування ними 30 відсотків чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності на придбання необоротних активів, необхідних для здійснення заходів з охорони, захисту, використання та відтворення лісів. Державна податкова служба України листом від 17.11.2021 року за №25552/7/99-00-18-04-02-08 з метою забезпечення контролю за повнотою нарахування та сплати до бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними науковими установами, яким надається підтримка держави, повідомила, що частиною першою статті 11і Закону № 185 визначено, що державні унітарні підприємства (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» відповідно до Закону України «Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів», державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами, державних комерційних підприємств та казенних підприємств, які відповідно до статті 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» належать до наукових установ, а також науково-технологічних комплексів, заснованих на державній власності, а також державних підприємств «Міжнародний дитячий центр «Артек» і «Український дитячий центр «Молода гвардія») та їх об’єднання зобов’язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно із частиною другою статті 8 Закону № 848 державні комерційні підприємства та казенні підприємства, які відповідно до статті 1 Закону № 848 належать до наукових установ, звільняються від сплати до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) за результатами своєї фінансово - господарської діяльності та зобов’язані не менш як 50 відсотків чистого прибутку від своєї діяльності спрямовувати на провадження ініціативної наукової і науково-технічної діяльності, фінансування інновацій та розширення власної матеріально-технічної бази. Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 848 для надання державної підтримки науковим установам незалежно від форми власності, діяльність яких має важливе значення для науки, економіки та виробництва, створюється Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави. Наукові установи незалежно від форми власності, що включені або претендують на включення до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, підлягають державній атестації. Згідно із пунктами 2 і 3 частини другої статті 12 Закону № 848 наукові установи, включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, не можуть змінювати наукову і науково-технічну діяльність на інші види діяльності та зобов’язані не менш як 50 відсотків доходу від своєї діяльності спрямовувати на провадження наукової та (або) науково-технічної діяльності та розвиток матеріально-технічної бази, необхідної для проведення наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок. Частиною третьою статті 12 Закону № 848 встановлено, що наукові установи, включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, виключаються з нього у разі недодержання вимог, передбачених пунктами 2 і 3 частини другої статті 12 Закону № 848. Отже, включення державних комерційних підприємств та казенних підприємств до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, є обов’язковою умовою для звільнення таких установ від спрямування частини чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь