ПИТАННЯ НАДАННЯ ВІДПУСТОК ПОСАДОВИМ ОСОБАМ ОМС

Дата: 15.11.2024 08:00

Кількість переглядів: 80

Під час дії воєнного стану регулюються:

• Кодексом законів про працю України
• Законом України від 07.06.2001 № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі – Закон № 2493)
• Законом України від 15.03.2022  № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136)
• Законом України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон № 504)

Закон № 504 (ст. 4)

Установлюються такі види відпусток:

1) щорічні відпустки:

• основна відпустка;
• інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

4) соціальні відпустки

• відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами;
• відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
• відпустка у зв'язку з усиновленням дитини;
• додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
• відпустка при народженні дитини;

5) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 цього Закону).

Щорічна основна відпустка

Тривалість відпустки. Згідно з ч. 5 ст. 21 Закону № 2493*

Посадовим особам місцевого самоврядування надається щорічна відпустка тривалістю 30 к.д., якщо законами України не передбачено тривалішої відпустки, з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Допомога на оздоровлення. Допомога на оздоровлення посадовим особам ОМС виплачується обов’язково при наданні щорічної основної відпустки. При цьому мінімальний гарантований розмір «оздоровчих» для посадових осіб — оклад.

Допомога на оздоровлення для робітників ОМС (наприклад, прибиральниця, водій) не є обов’язковою і надається залежно від фінансових можливостей та прописаних в колективному договорі умов.  

Додаткова відпустка за стаж

Посадовим особам, які мають стаж служби в ОМС понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів. Порядок і умови надання додаткових оплачуваних відпусток встановлюються Кабінетом Міністрів України  (ч. 6 ст. 21 Закону № 2493). Тобто додаткова відпустка за стаж надається тільки посадовим особам. А от службовці та робітники ОМС не мають права на таку відпустку. Конкретний механізм визначення тривалості додаткової відпустки за стаж наведений у постанові № 250*.

* Постанова КМУ «Про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток» від 27.04.94 № 250.

Так, відповідно до абз. 1 п. 1 постанови № 250 посадовим особам ОМС, які мають стаж служби у відповідних органах понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів. Починаючи з 11-го року ця відпустка збільшується на 2 календарних дні за кожний наступний рік. Тривалість додаткової оплачуваної відпустки за стаж служби в ОМС не може перевищувати 15 календарних днів. У таблиці ми навели тривалість додаткової відпустки залежно від наявного стажу в ОМС.

Тривалість додаткової відпустки за стаж служби в ОМС

До стажу служби в ОМС зараховується період роботи на посадах, на які поширюється дія Закону № 2493, а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби. Класифікація посад ОМС наведена у ст. 14 Закону №2493.

Особливості надання. Додаткова оплачувана відпустка посадовим особам надається одночасно зі щорічною основною відпусткою згідно з установленим графіком або за погодженням сторін окремо від неї. Така умова встановлена у абз. 3 п. 1 постанови № 250.

Додаткова відпустка за стаж служби в ОМС належить до щорічних (див. спільний лист Мінпраці від 27.01.99 № 13-294 і ГУ держслужби при КМУ від 26.01.99 № 10/364). Як наслідок, при наданні такої відпустки керуються правилами надання щорічних відпусток.

Право на додаткову відпустку за стаж у перший рік роботи настає після закінчення 6 місяців безперервної роботи в установі, як це передбачено ч. 5 ст. 10 Закону про відпустки. Також щодо додаткової відпустки діє ч. 14 ст. 10 Закону про відпустки, де перелічені працівники, яким щорічну відпустку надають у зручний для них час.

Період, за який надаються основна й додаткові відпустки

Щорічні основні й додаткові відпустки поєднує один період часу, за який вона надається. А ним є робочий рік, який він починає відраховується з 1-го робочого дня працівника. Для всіх щорічних додаткових відпусток – те саме.

☛ Усі щорічні відпустки надаються за робочий, а не календарний рік. Як основні, так і додаткові

Це відрізняє щорічні відпустки, наприклад від соціальної додаткової відпустки «на дітей» – така надається за календарний, а не робочий рік.

Як бачимо, тільки посадовим особам гарантовано надання щорічної основної відпустки подовженої тривалості. А от службовцям та робітникам ОМС таке право не надається. Тому вони можуть скористатися щорічною основною відпусткою на загальних підставах — не менше 24 к. дн. за відпрацьований робочий рік (ч. 1 ст. 6 Закону про відпустки*).

* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.

Інші види відпусток

Посадовим особам, службовцям та робітникам ОМС можуть надаватися всі інші види відпусток, передбачені Законом про відпустки. Звичайно, якщо вони мають на це підстави. Йдеться про навчальну відпустку, соціальні відпустки, відпустки без збереження зарплати та інші. Крім того, їм можуть надаватися відпустки, передбачені спеціальним законодавством (наприклад, «чорнобильська» відпустка).

Існують ще й інші відпустки, які теж називають додатковими, наприклад є додаткова відпустка працівникам, які мають дітей віком до 15 років («відпустка на дітей»). Однак вона належить до соціальних, а не щорічних відпусток (пп. «4» ст. 4 Закону про відпустки).

До речі, ці відпустки не враховують при підрахунку максимально допустимої тривалості щорічної відпустки в 59 к. дн. Адже в ч. 3 ст. 10 Закону про відпустки зазначено про обмеження тривалості саме щорічної відпустки.

З 24.12.2023 до Закону про відпустки були внесені зміни щодо відпустки без збереження зарплати, яка надається за угодою сторін (ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки). Ці зміни стосуються і працівників ОМС, адже вони, як і решта працівників, можуть скористатись такою відпусткою.

Так-от, законодавці з 24.12.2023 збільшили з 15 до 30 максимальну кількість к. дн. на рік відпустки за свій рахунок, яка надається за угодою між працівником та роботодавцем. При цьому протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому таку відпустку без обмеження згаданим строком.

Крім того, з 24.12.2023 період перебування у неоплачуваній відпустці за угодою сторін не зараховується до стажу, який дає право на щорічну основну відпустку (ч. 4 ст. 26 Закону про відпустки). Зазначимо, що також не потрапляє до такого стажу період відпустки за свій рахунок на період воєнного стану, наданої відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону № 2136*.

Закон № 2136 (ст. 12)

У період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 к. д.

У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону № 504.

Усі невикористані дні як щорічної основної, так і щорічної додаткової відпустки не згорають, а переходять на наступний робочий рік. При звільненні за них може бути виплачена компенсація невикористаної відпустки.

За ВИЙНЯТКОМ - Додаткова відпустка для учасників бойових дій - Учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни мають право на додаткову оплачувану відпустку тривалістю 14 календарних днів на рік, згідно із  Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»:

• має бути використана працівником протягом календарного року. Якщо працівник не реалізував своє право на таку відпустку в поточному році, перенесення її на наступний не допускається;
• початок якої припадає на один рік (наприклад, 2018-й), а закінчення на наступний (2019-й), вважається відпусткою за той рік, на який припадає її початок (тобто за 2018-й). Тому у 2019 році такий працівник матиме право на додаткову відпустку учасника бойових дій повної тривалості — 14 календарних днів;
• не може бути перенесена або продовжена з причин, зазначених у стаття 11 Закону про відпустки, у тому числі й у зв’язку з хворобою працівника, що збіглася з періодом додаткової відпустки учасника бойових дій;
• не продовжується на святкові та неробочі дні, що припадають на період такої відпустки. Такі дні включають до тривалості додаткової відпустки та оплачують у загальному порядку;
• може бути використана працівником як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, за наявності документів, що підтверджують право на неї (наприклад, посвідчення учасника бойових дій).

Пам’ятаємо!

Відповідно до ст. 10 Закону № 504

черговість надання відпусток визначається графіками і доводиться до відома всіх працівників.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Роботодавець може відмовити в наданні відпустки, про яку просить працівник поза межами графіка

АЛГОРИТМ розробки графіка відпусток

« повернутися